Капкейки

1689

15.02.2010

Здавна на Русі не знали, що таке торт, тому пекли коровай, який оформляли різними їстівними прикрасами та ставили посередині столу.

Він символізував щасливе подружнє життя, був головним на весіллі, через що його приготування супроводжувалося спеціальним ритуалом. Місити тісто на коровай могла тільки заміжня жінка, яка була щаслива у шлюбі; пекти його доручали чоловікові, а ось нарізати коровай могла лише дитина; поважну місію роздавання кусочків короваю покладали на сватів.

Так було колись. А відносно недавно один винахідливий італієць додумався розрізати круглий пиріг (в нас коровай) та  додати до нього крему. Саме так появився торт, який одразу почав набувати шаленої популярності по всьому світу.

Сьогодні, напевно, жодне весілля не обходиться без цього солодкого задоволення.

Торт є чимось особливим на весіллі, своєрідною ізюминкою свята. Впродовж тривалої еволюції кондитерської справи, він із просто солодкого задоволення перетворився на витвір мистецтва.

Серед безлічі варіантів, які існують сьогодні, цікавою пропозицією є весільний торт, який не потребує ножа. Для кожного гостя вже є готовий кусочок солодкого шедевру.

Виглядають ці кусочки, як повністю оформлені маленькі тортики, але і в загальному ансамблі чудово доповнюють одне одного.

Називаються такі тортики "капкейки". З англійської в буквальному значенні слово перекладається, як "горнятковий торт", тобто тільки для однієї людини, або такий завеликий, як горнятко.

Мар'яна Магац