Більшість весільних традицій Великобританії сформувалися до 18 століття. З того часу в основі подружжя лежить все-таки кохання.
Традиційно заручення вважається лише початком подружніх сосутнків. З моменту, коли хлопець дарує дівчині кільце, вони вважаються парою. Заручини можливо розірвати або продовжити на достатньо довгий термін.
Проте, як правило, вони закінчуються весіллям. Нещасливим для зурачин вважається травень. А щасливим днем для походу під вінець у англійців вважається середа.
У церкву прийнято відправлятися у першій половині дня. Наречений, наречена та родичі — на кінному екіпажі, молоді чоловіки — на конях. В селах та передмістях друзі нареченого стріляють із рушниць, щоб відігнати злих духів.
Першими до священника прямують наречена у супроводі батька, за нею слідує наречений. Батько передає нареченому руку доньки. Після церемонії молода дружина кидає в повітря весільний букет. Вважається, що та з подруг нареченої, яка його підійме, вийде заміж в цьому ж році.
Влаштовують його в домі батьків. Святкування може продовжуватися кілька днів, але не більше тижня. Центр програми — весільний пиріг, який розрізає сама наречена.
Відгуки: 0 | |