Кожного дня ми зустрічаємо нових людей, закохуємось, насолоджуємось, страждаємо, мріємо, даруємо подарунки, розчаровуємось, знову закохуємось і все починається спочатку.
І в цій круговерті в один момент ми задумуємось: а що таке кохання? Більшість людей, так і не відповівши на це питання, продовжують чекати, але не кохання, а закоханості, яка, можливо, так і не стане коханням.
Є люди, які, відчуваючи закоханість, одружуються. Та, насправді, цього замало. Свою половинку потрібно кохати. А кохання та закоханість – різні речі.
Кохання не виникає з нічого, не приходить до всіх. В теорії, кожна людина потенційно здатна кохати, але не всі шукають саме кохання, знаходять його і зміцнюють, тому що здатність кохати росте з розвитком і удосконаленням особистості.
Ні це, ні інше не є готовим подарунком, який дається кожному як незвичайна подія.
У всіх голлівудських фільмах, глянцевих журналах, телепередачах йдеться про закоханість. Складається враження, що для справжнього кохання немає місця в нашому житті. Та достатньо трохи подумати, щоб зрозуміти, що солодкий стан закоханості різко відрізняється від стабільного кохання.
Щоб пізнати справжнє кохання, потрібно спочатку пізнати себе. Кожна людина створена для цього і саме в цьому її призначення. Але потрібно пам’ятати, що неможливо кохати, якщо спочатку не стати на шлях духовного росту.
Кохання не приходить і не дається просто так. Воно може перерости із звичайної закоханості в щось велике та сильне, але до цього потрібно докласти зусиль, які не кожному під силу.
1. Для закоханості секс має вирішальний вплив, в коханні він не першочерговий;
2. В закоханості людина видозмінює реальну дійсність, пристосовуючи її до нових стосунків; в коханні вона стає невід’ємною частиною стосунків, зміцнюючи та підносячи їх;
3. В стані закоханості партнер обожнюється, без нього життя здається неможливим, а в коханні інша людина є завжди реальною, тому що з нею побудоване або будується саме життя;
4. За закоханістю приховуються глибока внутрішня самотність, людина хоче бути постійно з партнером, щоб відчувати себе живою, в коханні наш внутрішній світ автономний, незалежний від партнера;
5. Закоханість – це іскра, яку вважають вогнем, кохання – це полум’я, яке постійно горить;
6. Закоханість створює ілюзію росту, насправді ж є зупинкою, кохання – це ріст особистості;
7. Коли закінчується закоханість, людина відчуває величезну порожнечу (можливо вона була й раніше, просто її не помічали). В коханні не видно кінця, тому що порожнечі ніколи не було, навіть, ще до його початку;
8. Закоханість за своєю природою виняткова, кохання – універсальне;
9. Закоханість – це володіння, кохання – віддача;
10. Сумніви ранять закоханість, але зміцнюють кохання;
11. Закоханість бажає отримати все і зразу; кохання – для зрілих людей, які не бояться часу, а, навпаки, враховують його;
12. Закоханість поверхнева і задовольняється зовнішнім. Кохання бере сили із глибин особистості партнера, воно ніколи не буває поверхневим;
13. Закоханість керується логікою споживання, в кохання – логіка буття, пізнання і самопожертвування;
14. Страждання вбивають закоханість; кохання їх містить;
15. В закоханості двоє перетворюються в ніщо; в коханні – вони примножуються.
ЗАКОХАНІСТЬ ЛЕГКА, АЛЕ ВОНА СПУСТОШУЄ, КОХАННЯ ВАЖКЕ, АЛЕ ВОНО НАПОВНЮЄ…
Відгуки: 0 | |