- Будьте милосердні, пане грбіжнику! Не забирайте гаманця, бо моя жінка страшенно не любить, коли я повертаюся без грошей.
- Моя жінка теж, - відповів грабіжник, ховаючи відібраний гаманець.

- Пане адвокате, чи дурість є мотивом для розлучення?
- Цілком! А хіба що, ваша жінка дурна?
- Ні! Я дурний, що на ній оженився!

- Чув, що твоя дружина небезпечно хвора.
- Що хвора, то хвора, але небезпечна вона лиш тоді, коли здорова!

- Куме, моя жінка така майстриня! Як зашиє штани, то навіть не помітно...
- Моя теж! Як випрасує сорочку, то непомітно.

- Куди ти поспішаєш, друже?
- Додому! Бо мушу зварити обід.
- ?? Дружина у відрядженні?
- Ні.
- Хвора?
- Ні! Голодна!

- Ти ніколи не зробиш для мене те, що зробив мій перший чоловік!
- А що ж він, кохана, зробив для тебе?
- Умер два тижні по шлюбі й залишив мені усі свої гроші і маєтки.

- Ти мене не любиш! Я присягаюся, що після моєї смерті через кілька тижнів оженишся!
- Не присягайся, я тобі і так вірю!

- Бажала б тобі, щоб після моєї смерті, як оженишся, то мав за жінку сестру самого сатани!
- Но, буть спокійна! Дві сестри одну за одною я не буду брати!

- Хто це тобі так подряпав обличчя?
- А ти що, неодружений?
- Одружений.
- То чому ставиш такі дурні запитання?

- Я мусила бути дурна, що вийшла заміж за тебе, п'янице.
- Видиш, дурень завше має щастя.